Керівники прогресивних лікарських асоціацій висловили свою думку щодо законопроєкту «Про самоврядування в сфері охорони здоров’я». Нещодавно його подало на громадське обговорення Міністерство охорони здоров’я України.
Висновки лікарів-лідерів одностайні: документ ще «сирий» та небезпечний корупційними ризиками в майбутньому. Про це представники асоціацій говорили на круглому столі, організованому ГО «Медичні лідери» 2 грудня.
Ми покликали колег, аби обговорити, як цей законопроєкт може вплинути на українську лікарську спільноту.
В чому небезпека самоврядування від МОЗ
Учасники говорили про те, що у законопроєкті не прописаний прозорий механізм створення самоврядного органу, принципи обрання керівників палат, їх зміна, порядок звітування, підконтрольність дій.
Зокрема, про це згадував представник Української спілки клінічних онкологів В’ячеслав Копецький. Окрім цього лікар вважає, що наразі у пересічних медиків немає запиту на самоврядність. Прийняття закону введе певні обмеження та додаткові незручності, що ще більше зменшить кількість лікарів в системі, коли найкращі емігрують.
Член правління Української академії педіатричних спеціальностей Олексій Риков наголошував на тому, що із законопроєкту незрозуміло, хто і яким чином формуватиме Палати, які будуть критерії роботи цих організацій, адже наразі є багато формальних спілок та асоціацій, які насправді не допомагають ні лікарям, ні пацієнтам. Також він наголосив, що законопроєкт не відображає суті самоврядування.
«Зараз лікарська спеціалість є залежною. Поняття індивідуальної лікарської ліцензії та відповідальності взагалі немає. Не можна зробити самоврядування для людей, які не є вільними», - сказав представник Української академії педіатричних спеціальностей.
Також лікарі стурбовані питанням фінансування так званої самоврядної організації, адже законопроєкт дає їй право стягувати обов’язкові членські внески з лікарів та фармацевтів. Їхній обсяг невизначений. На думку представника Академії сімейної медицини України Владислава Одринського, держава не повинна втручатися в питання самоврядності але погодився, що медична спільнота незріла, не зацікавлена у питаннях самоврядування.
«Якщо лікар сплачує внески, то він мусить отримати якісь бенефіти від цього. Наприклад, його Палата повинна диктувати МОЗ корисні для професії ініціативи. Зараз же незрозуміло, які вигоди для лікаря від цього, чим Палата може бути йому корисною», - додав віце-президент Національної спілки стоматологів України Орест Штука.
Виконавча директорка Української асоціації боротьби з інсультом Марина Гуляєва звернула увагу на те, що у законопроєкті не згадано нічого про страхування помилок, а це – одна з основних цілей впровадження самоврядування. Палати повинні надавати правову допомогу своїм членам.
«Ми хочемо, щоб законопроєкт мав додаткову цінність і для лікарів, і для пацієнтів. Поки ж незрозуміло, що ще хорошого можуть робити Палати, окрім видачі ліцензій/сертифікатів, які і так наразі фактично видаються закладами післядипломної освіти. Також варто прописати механізм відкликання ліцензії лікаря, адже це може перейти в ручний режим управління і містить шалені корупційні ризики», - сказала Марина Гуляєва.
Її колега, член правління “Української асоціації боротьби з інсультом”, що об’єднує представників мультидисциплінарних команд, Юрій Фломін спирався на власний досвід роботи в Канаді. Він зауважив, що в законопроєкті немає розширення незалежності лікаря, можливість самостійної роботи з одночасним механізмом оцінки дій лікаря. В тому числі і етичною комісією.
«Законопроєкт має точкові позитивні нововведення, але ризики, закладені у ньому, можуть нівелювати все те, що вже було зроблено зі стартом реформи. Потрібно визначити «червоні лінії», за які не можна переходити. А депутати, перш ніж голосувати, повинні прислухатися до представників професійних асоціацій», - сказав член правління Всеукраїнської асоціації дитячої імунології Федір Лапій.
Представники Асоціації анестезіологів України в рамках дискусії зауважили, що лікарів обурило непрозора процедура розподілу палат, обрання керівництва палат, кількість делегованих повноважень, за якими палати фактично будуть конкурувати з ВНЗ та МОЗ, механізм призупинення ліцензії, адже ці процеси критично важливі для прозорості процесу.
Директорка програми «Громадське здоров'я» Міжнародного фонду «Відродження» Вікторія Тимошевська у своєму виступі зосередилась на тому, що в законопроєкті МОЗ бракує головного – вільного лікаря з особистою ліцензією. Документ не дає змоги вести власну медичну практику, як самозайнята особа,і не спрощує питання ліцензування.
«Тому варто розглянути альтернативні варіанти, підійти до концепції самоврядування з інших сторін. Важливо додати самоврядуванню відповідальності, але й передбачити страхування. Законопроєкт повинен містити ці аспекти. Також питання легалізації неформальних платежів стоїть перед медичною спільнотою: потрібна можливість отримання прямих платежів за консультації з певним оподаткуванням. Вирішення цих моментів мусить передувати ухваленню закону про самоврядування», - наголосила Вікторія Тимошевська.
Голосувати за законопроєкт рано: поки замало лікарів про нього знають
Учасники круглого столу звернули увагу на низьку ознайомленість лікарської спільноти з потенційними змінами у їхній діяльності.
Представник Академії сімейної медицини України Владислав Одринський зазначив, що 6 тисяч переглядів законопроєкту на сайті МОЗ – це надто мало для його всебічного обговорення і свідчить про неготовність лікарської спільноти. Зауважимо, в Україні наразі – майже 150 тисяч лікарів.
«Навряд чи пряма демократія буде правильною за цих умов», - каже він.
«Обізнаність медиків про самоврядування повинна бути на рівні 100%. А для цього МОЗ мусить централізовано розіслати законопроєкт та отримати зауваження від лікарів в регіонах. Також слід залучити міжнародних експертів для підготовки та напрацювання нової концепції. Наразі законопроєкт сирий і потребує допрацювання», - додала його колега з АСМУ Ірина Волошина.
«В законопроєкт потрібно вносити зауваження, і закликаємо наших колег зробити це, адже поки активність спільноти дійсно низька. Можна допустити затвердження закону, а потім розгрібати проблеми», - сказав секретар Всеукраїнської асоціації дитячої імунології Юрій Степановський.
Федір Лапій також відзначив, що зважаючи на тяглість теми, серед українських лікарів вже є певний кістяк, який розуміє, як влаштувати самоврядування не лише з користю для медиків, а й для країни. Однак, неготовність медичної спільноти все ж є, тому до нормального лікарського самоврядування, на його думку, можна прийти орієнтовно за два роки через низку послідовних та продуманих дій.
«Самоврядування – бажана річ. Лікарі повинні мати право самостійно формувати стандарти своєї роботи і реагувати на їхнє порушення. Наша ідея – підтримати розвиток асоціацій і переформатувати їх з громадських організацій, надавши останнім більше повноважень. Однак, насторожує те, що зараз пропонують під виглядом самоврядування. Питань більше, ніж відповідей. Адже багато лікарів не є членами асоціацій, реєстрів немає, впливу на членів немає, як власне і прав. Потрібно змінювати законодавство про професійні лікарські асоціації», - наголосила голова правління Української академії педіатричних спеціальностей Марина Маменко.
«На цей момент, багато лікарів не усвідомлюють, що таке самоврядування, які його переваги та недоліки, особливо в регіонах. А через непорядних керівників Палат можливе значне поширення корупції. Тому, на мою думку, законопроєкт слід ретельно проаналізувати за участю юристів, а його ухвалення – поки відтермінувати», - додала членкиня правління Асоціації ортодонтів України Ірина Скрипник.
З цим погодився представник Академії сімейної медицини України Владислав Одринський:
«Голосування варто відкласти, але з формулюванням, що спільнота не опрацювала цей законопроєкт, а тому його ухвалення може бути небезпечним. Зокрема, в подальшому це загрожує спротивом і несприйняттям. Гарна ідея – зробити запит до міжнародних організацій та отримати фідбек від них. Головне – це довіра до механізмів і влади, яка їх пропонує».
Голова ГО “Медичні лідери” Юлія Брикульська подякувала колегам за участь в дискусії, ґрунтовну та відверту розмову, і зазначила, що аналіз різними групами юристів підтвердив наявність значної кількості корупційних ризиків для медичної спільноти, яка була обговорена під час круглого столу.
“Членів ГО “Медичні лідери” також непокоять непрозорість створення палат, вибору керівництва, великої кількості повноважень в одних руках. І головне, що медична спільнота не отримає ніяких переваг, натомість тільки додатковий сертифікат, за який потрібно буде платити. Висновки за результатами обговорень ми надішлемо до Міністерства охорони здоров’я, де, сподіваємось, прислухаються до думок професіоналів.”
Висновок, що прийнятий представниками професійних асоціацій одностайний – ухвалювати закон в такому вигляді не можна. Потрібне допрацювання концепції і широкі обговорення в колах лікарів, міжнародних експертів. Такі масштабні зміни, як впровадження лікарського самоврядування життєво необхідні для української системи охорони здоров’я. Але це не можна робити в екстреному порядку. Системні зміни – еволюційний процес, який вимагає часу, кропіткої праці і масштабної експертизи.